Сьогодні українці ставлять етичні вимоги не лише до влади, а і до бізнесу

29 липня, 2021
Новина

Зокрема більше 66% готові платити гаманцем (на 10-20% більше) за товари доброчесних компаній з хорошою репутацією. Про це йдеться в опитуванні Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу.

«Як показало опитування для більш ніж 63% респондентів є важливим наявність внутрішніх політик, які стосуються заборони хабарництва та інших принципів доброчесності в компанії», - повідомила Голова UNIC Антоніна Прудко.

За словами Заступника бізнес-омбудсмена в Україні Тетяни Короткої сьогодні ключовою складовою побудови репутації та попередження ризиків для бізнесу у стосунках як з державою, так і іншими учасниками ринку є комплаєнс. «Комплаєнс розглядається більшою мірою як частина корпоративного управління, інструмент управління репутацією компанії, але його роль у запобіганні корупції є недооціненою», – зауважила Тетяна Коротка.

«Комплаєнс надає вагомі переваги: в першу чергу, це – ділова репутація, і, як показують результати опитування, можливість більше продавати. Разом з тим, це можливість дешевше закуповувати, адже постачальник не буде закладати ризики. Ще однією важливою перевагою є підвищення прозорості бізнесу. І головне – більше стимулів та лояльності для співробітників, бо робота в доброчесній компанії дає відчуття захищеності і стабільності», – повідомив керівник компанії Carlsberg Україна Євгеній Шевченко.

«Зараз ми розвиваємо бізнес з Майкрософт, і завдяки комплаєнс нам легко довіряти один одному. Нам не потрібні зайві перевірки чи питання – усе прозоро та зрозуміло. І врешті вибудовується певна екосистема бізнесу, в якій існує довіра та розуміння, що ми працюємо за одними правилами», – зазначив президент Київстар Олександр Комаров.

«Судова реформа, залишити бізнес у спокої, і провести дерегуляцію – це очевидні і першочергові заходи для сприяння доброчесності бізнесу. Однак важливо паралельно проводити комунікацію з бізнесом щодо переваг доброчесності, комплаєнсу як нової обов’язкової складової для його розвитку» – резюмував виконавчий директор Transparency International України Андрій Боровик.