Голос CEOs почуто

03 вересня, 2021
Новина

2 вересня 2021 року Всеукраїнська Мережа Доброчесності та Комплаєнсу провела стратегічну зустріч керівників приватних та державних підприємств на тему «Комплаєнс як перевага відповідального бізнесу».

Ефективне робота комплаєнс систем у будь-яких компаніях залежить від ключового розуміння та осмислення  власників та керівників усіх переваг доброчесності та просування цієї культури власними прикладами.

Водночас комплаєнс — це цивілізаційний вибір для українських державних підприємств, у якому напрямі рухатися: вперед з іншим прогресивними країнами, чи залишатися в старій парадигмі.

Захід відкрили керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, Перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк та Голова Секретаріату UNIC Антоніна Прудко. Модератором заходу виступила Олена Макаренко, директорка, керівниця групи форензік KPMG в Україні, член Виконавчого комітету UNIC.

Дякуємо спікерам за живу інформативну розмову та всім присутнім за активний нетворкінг.

Ключові тези заходу:

Володимир Гринюк, Перший заступник Міністра економіки України: «Українські компанії активно застосовують найкращі сучасні практики ведення бізнесу. Одна з них – запровадження комплаєнс систем. Особливо актуально це для державних компаній, як рушійна сила для подолання корупції. Сподіваюся, що наші компанії запровадять такий корисний досвід на шляху до побудови прозорого та доброчесного бізнесу».

Денис Кудін, Перший заступник Голови Фонду державного майна України, голова наглядової ради ПАТ «Центренерго»: «Коли ми говоримо про корпоративне управління, то його ключова складова, окрім формальних інституцій, розмежування функцій власника і функцій управління, це – комплаєнс».

Ханс Крістіансен, Виконуючий обов'язки заступника голови Відділу, корпоративного управління та корпоративних фінансів ОЕСР: «Чому важлива імплементація комплаєнсу? Вона важлива, тому що це вирішує вагому проблему корупції та доброчесності. Це не специфіка України, це конкретна проблема з корупцією в багатьох країнах».

Шевкі Аджунер, Голова наглядових рад НЕК «Укренерго» та АТ «Укрзалізниця»: «Запровадження комплаєнсу це - фундаментальний крок до прозорості, відповідальності, та підзвітності корпоративного управління».

Тимофій Милованов, Голова наглядової ради ДК «Укроборонпром»: «Комплаєнс – це про зміну культури. І тут важливо, аби всі агенти змін і стейкхолдери чітко розуміли, навіщо це потрібно».

Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена в Україні, член Виконавчого комітету UNIC: «Важливо розвивати поняття відповідальності та чесності в Україні загалом від етики взаємодії вдома, до поведінки на  роботі. При цьому керівник має стати зразком і драйвером змін на підприємстві, аби комплаєнс дійсно запрацював».

Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine: «Комплаєнс стандарти  не залежать від форми власності компанії. Це універсальний підхід для чесного, відповідального бізнесу та налагодження прозорих взаємин з партнерами, співробітниками, контрагентами, громадськістю».

Артем Шевальов, заступник Голови Наглядової ради АТ «УКРГАЗБАНК» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: «Лише наявність комплаєнс-офіцера – не є автоматичною гарантією покращення ситуації з доброчесністю у компанії. Для формування комплаєнс культури в середині компанії важливо, аби було загальне концептуальне, філософське рішення акціонера та інших ключових стейкхолдерів грати за правилами».

Максим Юрков, член правління НЕК «Укренерго»: «Ми підходимо до того, що комплаєнс є частина корпоративної культури і не лише правила, процедури та їх реалізація, а й певне світосприйняття, яке має прививатися компанії. Це допомога в трансформації корпоративної культури в Україні від радянського типу державних підприємств до найкращих світових практик».

Оляна Гордієнко, Голова Наглядової ради АТ «Укрексімбанк»: «Для того, щоб комплаєнс був дієвим корисним процесом  у компанії потрібно, щоб усі: і власник, і наглядова рада, і менеджмент – розуміли навіщо це треба».