ACC & UNIC: Як вивести український комплаєнс на інший рівень
Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу сформувала низку майданчиків, де юристи, підприємці та міжнародні експерти можуть поділитися власними напрацюваннями, ідеями щодо розвитку комплаєнсу в Україні.
Цього тижня у межах комплаєнс-клубу American Chamber of Commerce in Ukraine, піднімались питання щодо проблем та ризиків, яких український бізнес може уникнути завдяки комплаєнс-системам. Міжнародний експерт з більш ніж 30 річним досвідом Барт Шварц — засновник і голова Guidepost Solutions, екс-керівник департаменту кримінальних розслідувань прокуратури США Південного округу Нью-Йорку, розповів про власні кейси та бачення розвитку ділової доброчесності в різних країнах.
«В Україні формується певна інфраструктура комплаєнсу в бізнесі, удосконалюється законодавство та стандарти в корпоративному секторі. На платформі UNIC ми розглядаємо питання як загальнонаціонального рівня, працюємо з корпоративним сектором, так і виходимо на міжнародний рівень. Прагнемо створити більше можливостей для дискусій та обговорень того, що потрібно українському комплаєнсу, окрім здорового глузду», — зазначив Директор компанії COSA, член Комітету з питань доброчесності UNIC, співголова Комплаєнс-клубу ACC, Pavel Verkhniatsky.
Партнер юридичної фірми Arzinger law firm, член Виконавчого комітету UNIC Лана Севастопольська та партнер юридичної фірми Arzinger Kateryna Gupalo презентували та прокоментували можливі механізми впровадження комплаєнс-зобов’язань, які пропонують закріпити на законодавчому рівні. Такі зміни покликані зменшити негативні наслідки кримінальних розслідувань для юридичних осіб.
Ключовим спікером зібрання став Барт Шварц, який понад 30 років допомагає державним установам, міжнародним корпораціям та некомерційним організаціям вирішувати складні та делікатні питання. Зокрема, Барт був запрошений губернатором штату Нью-Йорк для проведення перевірок усіх грантів за певними програмами та операціями. Також працював призначеним монітором Міністерства юстиції США в General Motors.
«У різних країнах комплаєнс має значні відмінності, однак є загальні риси, які будуть важливими для побудови будь-якої системи. Існує два типи комплаєнсу: регуляторний, що більше про правила, закони, та етичний, культурний – як побудувати доброчесну культуру в компанії. Я переконаний, що в першу чергу варто розвивати саме другий, культурний тип комплаєнсу, аби це були спільні правила доброчесності для всіх компаній у світі… Також важливо визначити на якому етапі варто «включати» монітора в процес перевірки. В Америці це відбувається після довгого процесу розслідування та, як наслідок — негативного результату. У Великій Британії в цей процес задіяний суд», — зазначив Барт Шварц.
Резюмуючи зустріч Голова Комітету з питань доброчесності UNIC, співголова Комплаєнс-клубу ACC, Maryna Romas зазначила, що «Комплаєнс попереджає можливі ризики не лише в середині компанії, а й в разі впровадження ініціативи Arzinger — убезпечить компанії від таких заходів як ліквідація та конфіскація майна, взявши зобов’язання із впровадження комплаєнсу».
