9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією
9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією, який відзначається щорічно за ініціативою Організації Об'єднаних Націй.
Мережа UNIC постійно всіляко сприяє викоріненню корупції з усіх сфер життя нашої країни, що особливо актуально в ускладнених війною умовах. Ми поспілкувались з учасниками та партнерами Мережі, які на час війни поєднали свою антикорупційну роботу із благодійною діяльністю, підтримкою населення, захистом України на полі бою, та підготували серію коментарів з ключовими інсайдами, як їх антикорупційна діяльність змінилася з приходом війни.
Сьогоднішній героєм рубрики стала Irina Prikhodko, Комплаєнс офіцер Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.
За словами Ірини, для України корупція, на жаль, є реальністю. «Саме з причин боротьби з корупцією я свого часу обрала цю роботу. Але вже давно зрозуміла, що проблема не в тому, що в країні якийсь надприродній рівень корупції, а в тому,що корупція розповсюдилася у всі сфери нашого життя через слабкі інституції в країні та відсутнє правосуддя як таке. Вважаю, що корупція під час війні – це гірше, ніж мародерство. Це найнебезпечніший ворог, який розхитує країну зсередини. Поки ЗСУ відбивають атаки та звільняють землі, СБУ шукає диверсантів та колаборантів, волонтери закривають гуманітарні та оборонні питання, які не встигає закривати держава, і всі, як один, працюють на перемогу.
Зараз питання корупції стоїть дуже гостро, бо красти у воюючій країні з обмеженими ресурсами – це за межею розуміння. Лобізм окремих виробників та постачальників, різні тендерні схеми, закупівля чогось дорожче, ніж це можна придбати. І все покривається на рівні Міноборони та військових представництв. До того ж це негативно впливає на якість оснащення наших бійців, бо за ті ж гроші можна купити ще щось. Ще у 2014 році, коли в нашу країну прийшла війна за незалежність, я відчула, як загострилося відчуття справедливості. З того часу особисто вкладала багато свого часу у волонтерство та допомогу нашим військовим. 24 лютого стало критичним питання ефективного поєднання особистого часу та суспільного життя.
Сьогодні я, як і більшість українців, поєдную роботу з волонтерством задля нашої Перемоги. Відразу після початку повномасштабного вторгнення ми створили благодійний фонд «Теперішнє України», через який маємо змогу ще ефективніше навадати допомогу там, де її потребують найбільше. Це моя принципова позиція: сьогодні кожен українець мусить робити все, що від нього залежить, аби наша країна пережила цей страшний час та стала сильнішою. Чим би ви не займалися, де б не знаходилися – кожен може вкласти часточку себе, своїх ресурсів, талантів та часу в спільну велику мету. Це включає й сумлінне виконання своєї роботи, в тому числі».