Ветерани на ринку праці: як бізнес може діяти вже сьогодні
Станом на початок 2025 року в Україні вже було близько 1,4 мільйона ветеранів (за даними Українського інституту майбутнього (UIF)). В уряді прогнозують, що після закінчення війни кількість осіб, які матимуть статус ветерана, може збільшитися до 5-6 мільйонів, враховуючи самих військових та членів їхніх родин. Упродовж найближчих 5–10 років ветерани та члени їхніх родин становитимуть щонайменше третину працездатного населення. Це не гіпотеза — це реальність, яка вже формується. І бізнес має або адаптуватися до неї, або опинитися в ситуації хронічного кадрового дефіциту, втрачених можливостей та репутаційних втрат.
Представники бізнесу часто зазначають, що не мають достатньої експертизи для роботи з ветеранами, а отже — потребують підтримки. Саме для того, щоб задовольнити такий запит , UNIC провела спеціальний вебінар у межах Місяця ділової доброчесності — з конкретними кейсами від українських компаній, які вже сьогодні працюють із ветеранами.
Чому ця тема — не «соціальна кампанія», а питання ефективності
Робота з ветеранами в межах ESG — це не лише про «S» (соціальну відповідальність), а й про «G» — управлінську зрілість. Це питання довіри, людського капіталу, здатності компанії діяти стратегічно, а не ситуативно.
Досвід компаній Kernel, Kyivstar, Укрзалізниці показує, що правильно побудовані політики повернення та адаптації ветеранів дають відчутні результати: нижча плинність кадрів, менші витрати на навчання, вища лояльність і стабільність команд. За даними SHRM (Міжнародне товариство з управління людськими ресурсами), ветерани у США в середньому залишаються в компаніях на 4 роки довше, ніж цивільні працівники. І це лише один з індикаторів.
Українська аналітика ще формується, проте тренд уже зрозумілий: компанії, які демонструють відкритість до ветеранів та вже впроваджують відповідні довгострокові програми, не лише розширюють кадрову базу — вони зміцнюють корпоративну культуру.
Що саме варто врахувати
Перше — політика має бути. Проста, прозора, така, що охоплює рекрутинг, адаптацію, підтримку та моніторинг. І вона має бути не окремим «додатком до доброчесності», а інтегрованою і невід’ємною частиною HR-стратегії. Це працює лише тоді, коли є сталі процеси для всіх, а не лише для ветеранів.
Друге — команда має бути готовою. Не тільки HR. Найбільші бар’єри виникають саме через непідготовленість лінійних менеджерів. І саме тому тренінги з чутливої комунікації, інструктажі, інформаційна підтримка, логіка «баді», листи подяки й онбординг є способом зняти страх і дати ветерану відчути себе частиною колективу.
Третє — адаптація триватиме довше. І це нормально. 1,5–3 роки — середній цикл повернення до мирного життя після армії. Ветеран повертається не таким, яким пішов, але і соціум змінився. Це двосторонній процес, і компанія має стати його провідником.
Четверте — робота з родинами. Багато компаній, зокрема Укрзалізниця та Kernel, уже сьогодні активно залучають членів родин: до комунікацій, психологічної підтримки, інформаційного обміну.
П’яте — довіра. У найширшому сенсі. Коли ветеран приходить у колектив, де толеруються проросійські наративи або «не можна питати про війну», — процес адаптації зупиняється. Тут важлива принципова позиція топ-менеджменту, чіткість у цінностях і готовність визнати, що зміни стосуються усіх. Реальна підтримка — це медичне страхування, постійний зв’язок з HR, юридична допомога, канали комунікації, а також прості речі, як-от зустрічі з психологами, тематичні тренінги, чіткі політики внутрішньої комунікації.
Найважливіше: ветерани не потребують співчуття. Вони заслуговують на повагу. Ветеран має бачити сенс і цінності компанії, до якої долучається.
Український бізнес уже демонструє чудові приклади роботи з ветеранами — без героїзації, але з повагою і системним підходом. Саме бізнес може стати тим простором, де відновлюється не лише кар’єра, а й віра в суспільство.
Після перемоги ветеранський компонент лише зростатиме. І той, хто буде до цього готовий сьогодні — отримає перевагу завтра.
Автори: Антоніна Прудко, голова Секретаріату UNIC
Мар’яна Теклюк, координаторка Академії ділової доброчесності UNIC
Матеріал створено на основі вебінару, проведеного UNIC у межах Місяця ділової доброчесності за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI). Також ми підготували практичні рекомендації з виступів вебінару про те, як бізнесу працювати з ветеранами, з якими можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/41xHmFc
