UNIC провів обговорення з держкомпаніями щодо впливу антикорупційних стандартів ОЕСР на їх діяльність

18 грудня за підтримки ОЕСР відбувся семінар UNIC для державних компаній на тему «Як стандарти та інструменти по боротьбі з хабарництвом ОЕСР будуть підтримувати доброчесне ведення бізнесу в Україні».

Захід зібрав на єдиній комунікаційній площадці експертів ОЕСР, кращих фахівців UNIC та державних компаній. Він продовжив серію заходів ОЕСР для підвищення обізнаності та відкритого обговорення антикорупційних стандартів організації серед бізнес-спільноти й держкомпаній України.

Нагадаємо, що ОЕСР встановлює світові антикорупційні стандарти в різних областях, в тому числі у питанні ділової доброчесності державних підприємств. В Україні такі підприємства становлять значну частину економіки, надаючи державні послуги, та є найбільшими роботодавцями. Проте, наразі, лише невелика частка українських держкомпаній започатковують функцію комплаєнсу або вже мають успішні практики у цьому.

Серед іншого, спікери заходу висвітлили питання впливу стандартів та рекомендацій ОЕСР по боротьбі з хабарництвом та корпоративному управлінню на діяльність держкомпаній України. Також, детально обговорювалися тематики ролі та основних функцій відповідальних за комплаєнс, різні підходи до структурування та організації роботи підрозділів комплаєнсу, їх підпорядкування та забезпечення незалежності, а також “тону згори” як одного з основних критеріїв для формування ефективної системи запобігання порушенням на державних підприємствах.

Під час відкритої дискусії учасники семінару, представники держпідприємств, підкреслили виклики, які постали перед ними у запровадженні комплаєнс контролів. Зокрема, актуалізували питання ефективної гармонізації міжнародного та українського законодавств, імплементації міжнародних стандартів у внутрішні політики та розробки чіткого плану їх запровадження, оптимізації функцій та забезпечення незалежності відповідальних за антикорупційні заходи, їх підпорядкування та ролі у структурі компанії,  а також необхідності стимулювання та просування “тону згори” серед керівництва компанії. Результати цього обговорення ляжуть в основу подальшого діалогу з Урядом України та покрокового плану співпраці з ОЕСР у 2024 році.

За словами Олександри Онисько, ОЕСР, у 2023 році Україна посилила співпрацю з ОЕСР, уклавши угоду про партнерство, що передбачає чотирирічну програму підтримки реформ і відбудови та включає,  в тому числі, антикорупційні ініціативи і перевірки доброчесності держпідприємств України: “Серед важливих питань в рамках приєднання України до Робочої групи ОЕСР стане впровадження та виконання законодавчих та правозастосовних  критеріїв та стандартів Конвенції ОЕСР по боротьбі з хабарництвом, що вплине на роботу бізнесу та державного сектору України. Зокрема, Україна буде зобов’язана розслідувати та застосовувати ефективні та стримуючі санкції за хабарництво у міжнародних ділових операціях. Серед важливих критеріїв, що вплинуть на держкомпанії  буде  введення відповідальності за хабарництво для юридичних осіб, визнання злочином відмивання доходів від підкупу за кордоном та посилення вимог до внутрішнього контролю та аудиту на держпідприємствах».

На сьогодні ОЕСР має низку керівних стандартів для підприємств державної власності, які стосуються корпоративного управління, антикорупції і доброчесності та питань імплементації правил організації. «Україна вже бере активну участь у зустрічах робочої групи ОЕСР з питань державної власності та приватизації. Варто відзначити, що наразі ОЕСР залучена до розробки законопроєкту щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, - розповіла Елісон МакМікін, ОЕСР. - Також незабаром планується проведення семінарів для обміну знаннями для підтримки впровадження рекомендацій, сформульованих в огляді українського корпоративного управління, який був завершений ОЕСР в 2021 році. Основні рекомендації пов’язані з усуненням невідповідностей у законодавчій базі, посиленням реформи корпоративного сектору та політики власності, застосуванням принципу конкурентної нейтральності, професіоналізацією функції комплаєнсу та її запровадження на всіх державних підприємствах».

«Комплаєнс входить у моніторинг всіх фінансових злочинів, тому, на моє переконання, комплаєнс-офіцер у держсекторі повинен займатися антикорупцією, тому що корупція – найбільший комплаєнс-ризик для держкомпанії, - наголосив Гліб Бакалов, НЕК «Укренерго». – Відповідальний за комплаєнс працівник повинен мати достатній авторитет, орієнтуючись на те, де ця функція знаходиться в організації, а також достатню винагороду. Крім того, цей працівник має бути в опосередкованому підпорядкуванні, що відповідає його положенню в організації. Так, комплаєнс підпорядковується якомога вищому керівництву і має мати прямий доступ до відповідних комітетів Правління та Наглядової ради».

Ольга Шенк, CMS Cameron McKenna, додала, що функція комплаєнс обов’язково має бути окремо від керівництва компанії: «Щодо ієрархії відповідальності, комплаєнс-офіцер повинен мати незалежність від СЕО, контролювати і мати важіль впливу на нього. І якщо СЕО і уповноважений працюють одночасно, тоді уповноважений працює у гармонії з виконавчим органом, відтак система впроваджується та безпроблемно працює».

Довідково: Семінар організований Антикорупційною мережею ОЕСР для країн Східної Європи та Центральної Азії (ACN) у партнерстві з Всеукраїнською Мережею Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC). Фінансування здійснюється Міністерством закордонних справ Швеції в рамках реалізації Проєкту ОЕСР для підтримки антикорупції в Україні.