ОЕСР опублікував звіт по Україні в межах 5-го раунду моніторингу

 

ОЕСР оприлюднила підсумковий звіт за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з протидії корупції.

Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC) долучилася до процесу оцінювання: поширювала серед компаній опитувальник ОЕСР, узагальнювала відповіді, а також акцентувала на окремих викликах, які бізнес в Україні вбачає у сфері доброчесності та корпоративної відповідальності.

Ключові висновки звіту

Попри війну, Україна продемонструвала суттєвий прогрес у низці сфер: від відновлення електронного декларування та посилення незалежності антикорупційних інституцій до реформування законодавства про корпоративну відповідальність. Водночас звіт чітко підкреслює, що ці результати залишаються крихкими та потребують системного закріплення.

Business Integrity: поступ і прогалини

У сфері Business Integrity ОЕСР відзначила ухвалені зміни до закону про акціонерні товариства, які посилюють роль наглядових рад у нагляді за управлінням ризиками та антикорупційним контролем. Великі компанії дедалі активніше впроваджують політики з управління корупційними ризиками, державні підприємства розробляють антикорупційні програми, а стратегічні державні підприємства — «Нафтогаз», «Укрзалізниця», «Укренерго» послідовно рухаються до інтеграції міжнародних стандартів.

Водночас існують серйозні виклики:

• неоднорідність практики — малим та середнім підприємствам (МСП) часто бракує ресурсів для побудови ефективних комплаєнс-систем;
• обмежена прозорість — у воєнних умовах частина реєстрів закрита, що ускладнює перевірку контрагентів;
• ризик зниження пріоритетності — у проекті нової Антикорупційної стратегії питання просування ділової доброчесності та роботи з приватним сектором (Business Integrity) роззосереджено між різними розділами та напрямками, але не винесено окремим блоком, що може знизити пріоритетність та увагу до цієї теми з боку НАЗК та органів державної влади.

Корпоративна відповідальність: прорив і обмеження

У грудні 2024 року ухвалено зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, якими запроваджено кримінальну відповідальність юридичних осіб — незалежно від вини фізичної особи. Це стало важливим кроком для отримання Україною статусу перспективного члена ОЕСР (2023) та подання заявки на приєднання до Антикорупційної конвенції і Робочої групи ОЕСР по боротьбі з міжнародним хабарництвом (2025).

Однак законодавча реформа наразі поширюється лише на випадки хабарництва іноземних службовців, залишаючи поза межами внутрішні корупційні злочини. Практика застосування нового інструменту залишається обмеженою: зафіксовано лише один кейс притягнення компанії до відповідальності. Серед причин — відсутність відпрацьованих процедур, побоювання зловживань та нестача стимулів для співпраці бізнесу з правоохоронними органами.

ОЕСР наголошує: для наближення до міжнародних стандартів Україні потрібно поширити корпоративну відповідальність на внутрішні корупційні правопорушення, забезпечити дієві санкції та водночас створити механізми захисту для компаній, які сумлінно впроваджують комплаєнс.

Внесок Мережі

Участь UNIC у моніторингу дала можливість представити консолідовану позицію бізнесу. Ми наполягали на трьох ключових напрямах:

• винесенні питань поширення культури Ділової доброчесності (Business Integrity) в окремий розділ нової Антикорупційної стратегії;
• розвитку практичних інструментів для МСП у сфері комплаєнсу;
• формуванні збалансованої системи корпоративної відповідальності, яка поєднує дієві санкції з гарантіями для сумлінного бізнесу.

П’ятий раунд моніторингу ОЕСР зафіксував важливі кроки України, але також окреслив масштаб завдань попереду. Для бізнесу це означає підвищення вимог, але й нові можливості — адже доброчесність та прозорість стають елементами конкурентної переваги.

UNIC продовжуватиме роботу над тим, щоб культура ділової доброчесності була не лише декларативним принципом, а реальним стандартом ведення бізнесу в Україні.