Відбувся захід у межах Місяця Ділової Доброчесності UNIC «Hard Talk with CEO: важливість інклюзії для компаній в післявоєнному майбутньому»

30 травня відбувся черговий захід у межах Місяця Ділової Доброчесності UNIC на тему «Hard Talk with CEO: важливість інклюзії для компаній в післявоєнному майбутньому», який проводився у партнерстві з KPMG Ukraine.

 

Модератор заходу, Олена Макаренко, Партнерка, консультаційні послуги, керівниця групи форензік та напрямку сталий розвиток та ESG у KPMG в Україні, член Виконавчого комітету UNIC, поспілкувалася зі спікерами про зміну корпоративної культури компанії через виклики, пов’язані з війною; працевлаштування та створення нових робочих місць для осіб з інвалідністю; переналаштування процесів в компаніях в межах інклюзії та їх готовність інвестувати у нову реальність на ринку праці, тощо.

 

Публікуємо основні тези виступів спікерів.

 

Олена Кульчицька, радниця Міністра соціальної політики.

Питання адаптації та працевлаштування осіб з інвалідністю охоплюють декілька міністерств одночасно, тому ми спільно будуємо координацію щодо цього питання. Сьогодні у нас діє медична модель сприйняття особи з інвалідністю, яка тотожна непрацездатності і оцінюється лише за факторами здоров'я. На жаль, вона не враховує соціальні потреби, професійну діяльність або активність та наміри, які має людина щодо свого майбутнього.

Прем'єр-міністр ініціював реформу медико-соціальної експертизи, щоб перейти від оцінювання суто функціонування організму до оцінки всіх потреб людини. До цього процесу залучені Міністерство соціальної політики, Міністерство економіки та Міністерство охорони здоров'я. Оцінка буде проводитися на основі національного класифікатора, який був затверджений 2 роки тому. Він налічує близько 10 тисяч різних класифікаторів, за допомогою яких можна оцінити практично будь-який аспект життя людини. Таким чином, ми зможемо врахувати потреби і особливості кожної людини.

Чому це важливо? Для роботодавця висновок про інвалідність часто стає перешкодою для працевлаштування людини. Він не розуміє, як можна адаптувати робоче місце під потреби особи з інвалідністю, оскільки такі рекомендації формуються досить складно.

Шляхом впровадження змін ми зможемо обмежити лише ті сфери, які не підходять для конкретної особи. Все інше дозволено, за винятком окремих випадків. Це допоможе роботодавцям зрозуміти, як ефективно працевлаштовувати людину.

Ще одна проблема, з якою стикаються люди з інвалідністю, полягає у тому, що вони не мають так званого “першого шансу”. Роботодавці бояться надати можливість людині проявити себе на новому робочому місці через упередження та недовіру до людей з інвалідністю. Великі перспективи має соціальне підприємництво, яке може створити можливості для розвитку людей.

Стосовно жінок, які залишилися без годувальника, держава повинна взяти на себе відповідальність за фінансування та підтримку, яке не може бути покрите за рахунок коштів територіальної громади.

 

Музиченко Віталій, Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Коли ми говоримо про поточну діяльність підприємств, ми в першу чергу зосереджуємось на ресурсах. Можна говорити про інфраструктуру, залучення інвестицій, але головна цінність держави - це люди. Кількість кваліфікованих кадрів в Україні постійно зменшувалася навіть до повномасштабного вторгнення у 2022 році. З одного боку, велика кількість людей виїхала за кордон, що становить величезний виклик. З іншого боку, війна призводить до збільшення травм, пошкоджень, втрати функціональності. Ми повинні створювати умови для реалізації людей на ринку праці.

На початку 2022 року в Україні налічувалося 2,7 мільйона осіб з інвалідністю, і більшість з них належали до 3-ої групи інвалідності. Ми говоримо про процес взаємодії між потребами людини та баченням роботодавця, що раніше було відсутнє, оскільки існувала патерналістська модель державної опіки над особами з інвалідністю. Інвалідність і непрацездатність розглядалися як одне й те ж, і роботодавці не були зацікавлені в розв'язанні цих проблем та ігнорували їх.

У поточному році ми вперше провели аналіз виконання нормативів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Три чверті роботодавців, які повинні були виконати свій обов'язок, вже здійснили це, що становить близько 72 тисяч підприємств. Це гарний результат, але порівняно з країнами Західної Європи, у нас менше ніж 50% залучення, тому нам ще треба багато працювати над цим.

Цей процес передбачає створення нових механізмів та мотивацій. Ми маємо створити умови для осіб з інвалідністю, які потребують програм для їх супроводу, надання соціальних послуг підтримки на робочому місці, створення умов для підготовки та отримання необхідних кваліфікацій. Ми стоїмо на порозі створення нової моделі та умов для працевлаштування.

Наразі проблемою є низька оплата праці людей з інвалідністю порівняно з іншими працівниками. Крім того, велика кількість людей з інвалідністю не повідомляє керівництву про свій статус, оскільки не бачить у цьому потреби та не хоче виділятися. Однак портрет людей з інвалідністю змінюється. Сьогодні багато людей отримали травми або поранення внаслідок бойових дій і повертаються з новим статусом до цивільного життя. Сьогодні є потреба у вирішенні проблем на рівні реабілітації, відновлення функціональних можливостей та залучення їх до всіх сфер суспільного життя. Раніше медична частина займалася цим самостійно, і ніхто не піклувався про людину після цього. Нам потрібно перебудувати систему реабілітації та зайнятості та зробити її більш інклюзивною.

 

Володимир Кудрицький, Голова правління НЕК «Укренерго»

У перші дні ми доклали всіх зусиль, щоб утримати енергосистему під контролем. Колапс системи означав би неможливість ефективно протистояти ворогу в перші дні вторгнення. Ми перенесли всі підрозділи, відповідальні за експлуатацію енергосистеми, в безпечні місця. Протягом перших двох тижнів ми забезпечували можливість нашим співробітникам релокуватися з окупованих чи ризикованих районів.

З 253 співробітників, які брали участь у бойових діях, близько 20 повернулися і працюють на підприємстві. Ми запровадили програму реабілітації ветеранів та створили чекліст адаптації людей з досвідом бойових дій, яка охоплює соціальну, фізичну та психологічну підтримку, а також допомогу в лікуванні та протезуванні, якщо це необхідно. Ми також продовжуємо виплачувати заробітну плату нашим співробітникам, які беруть участь в бойових діях.

 

Волчок Богдан, Генеральний директор СКФ Україна.

У нашій корпорації людина є центральною цінністю. В умовах повномасштабного вторгнення ця цінність ще раз підтверджується. Ми впровадили низку безпекових правил. Ми надаємо можливість евакуюватися до укриття або бомбосховища під час повітряної тривоги. Фізична безпека має велике значення для нас, а також її вплив на психологічне здоров'я. Ми також працюємо над адаптацією сховищ під потреби наших співробітників. У нас є зони для відпочинку, доступ до Інтернету, забезпечення водою і продуктами харчування, пледи тощо. Крім того, ми надали підтримку нашим працівникам під час масових обстрілів взимку. Кожному співробітнику було придбано портативні зарядні батареї та теплі речі. Ми прийняли рішення продовжувати виплачувати заробітну плату для мобілізованих працівників та їх сімей. Також ми створили спілку учасників бойових дій. Усі ці заходи спрямовані на гарантування добробуту наших співробітників.

 

Андрійчук Іван, Директор Agro Region Бориспіль.

У 2014 році наша компанія започаткувала навчальну платформу для всіх осіб, які брали участь у бойових діях і бажали отримати пріоритетне працевлаштування, проходити навчання та адаптацію. На сьогоднішній день, наша компанія надає велику підтримку Збройним Силам України (ЗСУ), приділяючи всі свої сили та пріоритети цій справі. Багато з наших працівників пішли воювати, ми повністю виплачуємо заробітну плату і враховуємо потреби наших працівників.