Боротьба з корупцією в Україні: формальний підхід чи справжнє використання стандартів ОЕСР?

Фундаментальні права, верховенство права та боротьба з корупцією — це не просто слова, які звучать на переговорах України з Європейським Союзом. Це реальні виклики, які треба вирішувати вже сьогодні. Один із таких викликів — відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення. Законопроєкт №11443, прийнятий Верховною Радою за основу, може стати важливим кроком уперед, а може стати — "рамковим" законом, який фактично нічого не змінює, прийнятим лише для того, щоб продовжити переговори про членство в Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) та ЄС. То чи справді ми готові змінити правила та боротися з внутрішньою корупцією?

Україна прагне приєднатися до ОЕСР — клубу провідних економік світу. Для цього ми маємо показати, що здатні запроваджувати найкращі міжнародні практики. Конвенція ОЕСР про боротьбу з хабарництвом вимагає, щоб компанії, а не лише фізичні особи, могли бути притягнуті до відповідальності за корупційні дії. У нас це питання досі "в підвішеному стані". Чинний механізм — архаїчний, неефективний і майже не працює. За останні 10 років маємо лише чотири (!) вироки щодо юридичних осіб.

Чому так? Слідчим і прокурорам просто невигідно займатися складними справами, пов’язаними з компаніями. А бізнес? Він часто стає жертвою правоохоронних органів, коли ті використовують кримінальні провадження для тиску, а не для досягнення справедливості.

Законопроєкт №11443 має на меті змінити цю реальність. Нові норми дозволять створити механізми, за якими компанії зможуть брати відповідальність за правопорушення, співпрацювати зі слідством і водночас уникати зайвих репресій. Це шанс для добросовісного бізнесу вийти з тіні корупційних схем і побудувати прозорі відносини з державою.

Проте нинішній варіант законопроєкту має суттєві недоліки. Він більше зосереджений на боротьбі з міжнародною корупцією, тоді як внутрішні корупційні ризики залишаються без уваги. Однак стандарти ОЕСР вимагають більшого.

Що варто змінити до другого читання?

По-перше, потрібно розширити дію закону на внутрішню корупцію та комерційні злочини. По-друге, важливо встановити чіткі правила ініціювання проваджень проти компаній, щоб уникнути зловживань із боку правоохоронців. По-третє, надмірні нефінансові санкції, які можуть знищити бізнес, мають бути замінені на прийнятні та правові заходи.

Ця реформа — більше, ніж просто виконання євроінтеграційних зобов’язань. Це можливість змінити підхід до ведення доброчесного та прозорого бізнесу в країні. Належним чином реалізований закон стане сигналом: Україна готова грати за правилами цивілізованого світу.

Політичне рішення вже прийнято. Тепер важливо, щоб депутати заповнили рамку закону змістом. Інакше є ризик отримати чергову формальність, яка залишиться на папері.

У нас є два шляхи. Перший — ухвалити дієвий закон, який відповідатиме міжнародним стандартам і захистить інтереси бізнесу та держави. Другий — піти шляхом мінімального виконання зобов’язань, а потім під тиском міжнародної спільноти вносити зміни. Обирати нам.

Так, рамки ОЕСР доволі широкі, але не варто сприймати їх як дозволення лише мінімального виконання вимог. Якщо зараз ми обмежимося мінімальними вимогами, необхідними для вступу до Робочої групи по боротьбі з хабарництвом ОЕСР, це лише затягне процес і змусить нас повертатися до змін після прийняття закону. ОЕСР має глибоке розуміння реальних проблем і зможе відрізнити справжню реформу від формальності. Тому, якщо ми підемо шляхом мінімуму, втратимо дорогоцінний час. Замість того, щоб запровадити справжні зміни, ми тільки відкладемо їх на потім, коли міжнародні партнери знову вимагатимуть від нас реальних кроків у боротьбі з корупцією.

Ця реформа не лише про ОЕСР чи євроінтеграцію. Вона про те, якою буде наша економіка завтра. Бізнес має працювати прозоро, а держава — бути його партнером, а не ворогом. Законопроєкт №11443 — це тест. Тест на зрілість. Тест, який ми просто зобов’язані пройти.

Автори

Ярослав Юрчишин, Голова Комітету з питань свободи слова

Антоніна Прудко, Голова Секретаріату UNIC

Спеціально для видання Українська правда